Багряний лист, як цвіт кружля,* Шумлять отави молодо. Чого ж, чого вдягла земля Рясне осіннє золото? Втрача в гаю верба густа Листки зеленорунисті. А я гублю ясні літа, Своєї юності.
Літа на зиму повернули, Пливуть в осінній хмурості. А я люблю, а я люблю, Люблю, як в юності!
Пора весни до мене знов Не вернеться із вирію. Щасливих днів п’янку любов, Як пісню серця, вимрію. Багряний лист в гаях кружля,** Шумлять отави молодо. Чого ж, чого вдягла земля Осіннє золото?..
Літа на зиму повернули, Пливуть в осінній хмурості. А я люблю, а я люблю, Люблю, як в юності!