Краплинами ярого воску
Стікає на крони літо.
А я все в думках крізь весни
До тебе лечу, лечу.
Та тільки ніяк не можу
На стежці тебе зустріти,
Блукаю осіннім вітром
В обірваних струнах дощу.
Чар-зілля червона рута
Зорею упала в серце,
Здавалось тоді - навіки,
Здавалось, на все життя.
Чому ж скрипалі осінні
Виводять минуле скерцо,
А пісня злетіть не в силі,
Неначе підбитий птах?
Холонуть дзвінкі потоки,
Ридають вітрів трембіти,
А голос сумної пісні
Розносить по світу луна.
Не в'януть в твоїх долонях
Мої запізнілі квіти,
Тому що любов на світі
Буває лише одна.
Чар-зілля червона рута
Зорею упала в серце,
Здавалось тоді - навіки,
Здавалось, на все життя.
Чому ж скрипалі осінні
Виводять минуле скерцо,
А пісня злетіть не в силі,
Неначе підбитий птах?
Кружляє пожовкле листя,
В саду догорає літо,
До тебе в думках я лечу...
