Як iшла я опiвночi
Понад тихою водою,
Зачерпнула в руки срiбло,
Те, що мiсяць там залишив,
I зробила з нього перстень.
А як сонце привiтало
Мене вранцi в чистiм полi,
Я знайшла вiнок з барвiнку,
Недоплетений учора,
I зробила з нього перстень.
Два перстенi - то для тебе,
Вибирай, що любий!
Два перстенi - то твiй усмiх,
А твiй усмiх - моя згуба.
Два перстенi, дня i ночi,
Ти вiзьми з собою.
Як знайти мене захочеш -
Кинь iх вранцi за водою.
Знову осiнь нам приносить
В злотих кронах неба просинь,
Злива дивних барв навколо
I вiтрiв вiолончелi.
Не сумуй за веснотравнем!
Бо ж мелодiю забуту
Два перстенi нагадають,
Нагадають, як загубиш,
Не знайдеш i не полюбиш,
Не сумуй за веснотравнем!
Два перстенi - то для тебе,
Вибирай, що любий!
Два перстенi - то твiй усмiх,
А твiй усмiх - моя згуба.
Два перстенi, дня i ночi,
Ти вiзьми з собою.
Як знайти мене захочеш -
Кинь iх вранцi за водою.
